Підтримка міста: коли влада поруч у найважчий момент
У дні, коли руйнування здаються надто великими, надзвичайно важливо знати, що місто поруч. Для ВПУ №17 такою опорою став Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради. За ініціативи керівника департаменту — Роман Сергія Георгійовича — було оперативно організовано допомогу: благодійних ремонтних бригад; комунальних підприємств міста Дніпра; важкої техніки та будівельних матеріалів. Ця підтримка дала змогу швидко розпочати першочергові відновлювальні роботи, коли рахунок йде не на дні,
Коли освіта — це родина: підтримка від закладів освіти Дніпра
Війна безжальна, але саме в найважчі моменти вона відкриває справжню силу людської єдності. Після ворожого удару по ВПУ №17 ми відчули потужну підтримку освітянської спільноти міста Дніпра. Зранку, без вагань і формальностей, із пропозицією допомоги зателефонували: директор Українського державного університету науки і технологій — Сухий Костянтин Михайлович директор Дніпровського центру професійно-технічної освіти — Стрілець Олександр Іванович Завдяки залученню працівників цих закладів було виконано значний
Ворожий удар по ВПУ №17: біль, який об’єднав місто. Підтримка роботодавців
Увечері 06 січня 2026 року ворожий удар БПЛА прийшовся на наш освітній заклад — Вище професійне училище №17 міста Дніпро. На щастя, люди не постраждали. Але заклад зазнав значних руйнувань і пошкоджень: вибиті вікна, понівечені приміщення, зламані меблі, знищена техніка — усе те, що роками створювалося працею багатьох людей і служило навчанню молоді. ВПУ №17 — найбільший заклад професійної освіти у Дніпрі
Дорога Вікторіє Миколаївно!
Весь колектив Вищого професійного училища №17 щиро вітає Вас з Днем народження! У цей непростий для нас усіх час особливо хочеться зупинитися й сказати щось добре, тепле, справжнє — саме для Вас, бо Ви на це заслуговуєте як ніхто інший. Ваша професійність, витримка, чесність і людяність — це те, що викликає щиру повагу й довіру у кожного, хто має честь з Вами
Війна безжально забирає найкращих — молодих, щирих, відданих Україні. Війна не питає віку.
Сьогодні біль утрати набув офіційних слів, але не став меншим… З глибоким сумом і невимовним болем повідомляємо, про те що обірвалося життя старшого солдата Татарченка Кирила Миколайовича, 24 серпня 2003 року народження, Захисника України. Кирило Миколайович жив і виріс у селі Володимирівка, де закінчив школу. У 2018 році здобув професію газоелектрозварювальника, закінчивши наше ВПУ №17 у місті Дніпро. Був цілеспрямованим та наполегливим,